“Віщий сон” Симоненка

ShevchenkoМикола Сом розповідав цікаву історію, пов’язану з перебуванням В. Симоненка в Черкасах. Поет-товариш називає її “Віщий сон”:
— Якось Василів дзвінок із Черкас розбудив мене рано-рано. Сомику, — весело мовив він. — Кінчай ночувати і пиши свою найкращу пісню. А я тобі для робочого настрою розкажу сон, який мені щойно приснився… Нібито ми удвох із тобою ідемо до Біївців од станції Вила. Коли глядь: нас наздоганяє підвода, де сидять… Хто б ти думав? Тарас Шевченко, Іван Франко і Леся Українка. Шевченко зупиняє коней і каже:
“Сідай, Василю, з нами на підводу”. А я питаю: “А Сома чому ж не запрошуєте під’їхати? А Шевченко відповідає: “А Сом нехай пішки іде…”.

В.Гончаренко. Закоханий палко у рідний край
Симоненко Василь. Ти знаєш, що ти — людина: Вірші, сонети, поеми, казки, байки / Передм. В. А. Гончаренка. — К.: Наук. думка, 2005. — 296 с.

comments powered by HyperComments
3 роки ago