Прощай, мій зошите!..

Чи сприймуть їх колись
І прочитають люди —
Побачимо.
Прощай, товариш мій.

3 роки ago

Неймовірне інтерв’ю

«Терорист» повернувся до дзеркала і простягнув руку… Шворень стукнув його карафкою по тім’ї і жбурнув гостя за двері.

3 роки ago

Забинтую у серці рану…

Щоб зі мною вона не возилась,
Не шептала мені по ночах,
Що давно моя гордість втопилась
У бездонних твоїх очах.

3 роки ago

Початок студентства. Запис №3

І я вирішив, що моя писанина теж тупа, а я цього не відчуваю, як вони. Цього ж вечора зарікся будь-кому показувати свої вірші.

3 роки ago