Вже день здається сивим і безсилим…

udajВже день здається сивим і безсилим,
І домліває в заростях ріка…
Луги, луги, пропахлі сіном прілим,
Чи ви мене впізнали, земляка?

Я тут колись бродив між лепехою
І спочивать сідав на купині —
Тоді ви разом бавились зі мною,
Свою журбу повідали мені.

Чому ж тепер така сумна напруга,
Завмерла мова в тиші верховіть?
Та ви не бійтесь — я вернувся другом,
Я зрозумію все — шуміть, шуміть…

21.07.1956

comments powered by HyperComments
3 роки ago