Ти стояла під стендом, зіпершись на руку…

girl5Ти стояла під стендом, зіпершись на руку,
М’яла ні в чому не винну хустку
І говорила розгублено й повільно,
Ніби не вірила в свою правоту.
Лише час від часу енергійно підводила голову,
Благально дивилася на своїх подруг,
На знак протесту махала рукою
І прикушувала пухлу націловану губу.
Потім різко підійшла до мене,
Підкреслено вільно взяла за руку
І сказала навмисне: «Ходім, сеньйоре,
Я не соромлюся бути твоїм васалом,
Хоч саме цим і допікають мені…»
Я дививcь на твої розпашілі щоки,
І милі ямочки здавались мені безоднею,
З якої я вже ніколи не виберусь.
І я розумів, що ти — сеньйора,
А я, навпаки, — васал.

04.05.1955

comments powered by HyperComments
3 роки ago